МАТЕРІАЛИ

виховного заходу на тему:

«Національно-патріотичне виховання крізь призму духовно-моральних цінностей»

підготовленого викладачем

Вищого професійного училища №24 м. Заставна Чернівецької області

Пазюк Зоряною Михайлівною

Мета: формувати у здобувачів освіти громадянську свідомість, виховувати почуття патріотизму у контексті любові до Батьківщини, жертовності захищати її свободу та цілісність, глибокій повазі до державної символіки, усвідомленні неповторної етнічної самобутності, історичної спадщини, непохитної віри у її світле майбутнє.

Цільова аудиторія: здобувачі освіти І-ІІІ курсів;

Форма проведення: бесіда з елементами тренінгових активностей.

Очікувані результати: здобувачі освіти ідентифікують значення понять «національно-патріотичне виховання», опираючись на власний досвід та попередньо отримані знання, наводять конкретні приклади «патріотизму» як «жертовної любові» із сьогодення та новітньої історії, яскравих прикладів козацької доби та безцінних біблійних історій.

Вступне слово модератора заходу

Шановні присутні, здобувачі освіти, сьогодні ми поговоримо з вами про те, що має хвилювати свідомість і бентежити серце кожного свідомого громадянина- патріота… Як Ви уже здогадались мова йтиме про національно-патріотичне виховання, яке як і в давні часи так і сьогодні проявляється насамперед у любові до Батьківщини, жертовності заради рідної землі та свого народу, у пронизаній крізь віки нашій етнічної самобутності, оспіваної у піснях і легендах історичній спадщині, у переслідуваній та незламній вірі, у багатогранній і неповторній українській мові, у безцінних для кожного з нас державних символах…

Тож, сподіваюся, що наша бесіда буде цікавою і водночас важливою і хвилюючою для кожного з вас. Але, для того щоб ми змогли добре усвідомити і обговорити всі важливі моменти, наш захід розподілено на етапи – «Станції завдань».

1. Станція 1- ша – «Державні символи».

- Шановні здобувачі освіти, як ви уже здогадались, перебуваючи умовно на першій станції, ми обговоримо невід’ємні атрибути кожної держави – державні символи. Тому, питання до Вас:

- Які державні символи Ви знаєте?

(Відповідаючи на запитання, здобувачі називають основні державні символи – Герб, Прапор, Гімн)

- Окрім національних Герба, Прапора і Гімну, що лежить в основі кожної держави?

(Передбачувана відповідь: Основний Закон - Конституція)

- Коли була прийнята Конституція України ?

- (28 червня 1996 року)

- Чи має, на Вашу думку, Конституція України, якісь історичні витоки, історичне підгрунтя?

- Очікувана відповідь: Конституція Пилипа Орлика (1710 р.) - визначний український народно-політичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації.

"Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького", або так звана "Конституція Пилипа Орлика", яку було проголошено у день його виборів гетьманом, є унікальним документом, який дослідники небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій.

Головна ідея її - повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії. Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана й регулювала його відносини з народом.

- Чи окрім державних є ще якісь символи в українського народу?

- Очікувана відповідь: верба, калина, дуб, українська пісня… та розкриття символічного значення кожного із них.

- Для того, щоб Ви глибше і детальніше розуміли значення «державні та народні символи» пропоную вашій увазі, шановні присутні, наступне відео («Державні та народні символи»

https://www.youtube.com/watch?v=Z1sy5iTidUo)

- Підсумовуючи обговорене на 1-й станції завдань «Державні символи», скажіть, будь ласка, чи всі символи були названі?

- (Здобувачі відповідають )

- Розкрийте значення народних символів – верби, калини, дуба ... Чи всі були згадані у відеоролику (вишиванка)?

(Учні розкривають значення народних символів, опираючись на власний досвід та інформацію, отриману на заході).

Станція 2- га – «Мова рідна, слово рідне».

Модератор: Наша 2-га станція називається символічно «Мова рідна, слово рідне». Адже мова – це генетичний код нації, який яскраво демонструє нашу неповторну етнічну самобутність, мудрість поколінь. Недарма Сократ казав: «Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив»…

Вітчизняний педагог Василь Сухомлинський вважав мову «нашим духовним багатством», а Костянтин Ушинський свого часу зазначив: «Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків»…

- Тож, шановні учасники заходу, скажіть, будь ласка, які свята святкують сьогодні на відзначення державної мови?

- (День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада (започатковане у 1997 році). За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. )

- Коли відзначаємо День рідної мови?

- (Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови (англ. International Mother Language Day) — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.)

- Наступне ваше завдання, шановні учні, полягає у тому, щоб почувши ліричні рядки чи вислови, Ви назвали їх автора чи авторку. Тож, розпочнемо!

Мова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.

(Сидір Воробкевич)

Ну що б, здавалося слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує! … Знать, од Бога.

І голос той, і ті слова. Ідуть меж люди!

(Тарас Шевченко)

Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

(Панас Мирний)

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

(Ліна Костенко)

Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова… (Леся Українка)

"Слово — то мудрості промінь,
слово — то думка людська."

(Леся Українка)

"Мова - коштовний скарб народу."

(Іван Франко)

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

(Максим Рильський)

Станція 3- тя – «Історичні факти даржавотворення».

Модератор: Мандруємо нашими умовними станціями далі. Наша 3-тя станція промовисто говорить сама за себе «Історичні факти даржавотворення». Тому, шановні здобувачі освіти, я пропоную Вам стати учасниками короткого кінолекторію про становлення української державності під назвою «Незалежність, омріяна у віках» (https://www.youtube.com/watch?v=A6IH5eqNKDs).

- Настав час запитань до аудиторії. Скажіть, будь ласка, які основні етапи державотворення ви можете виокремити?

- (Здобувачі відповідають, опираючись на переглянуту відеоінформацію та власний досвід).

- Яких часів сягають, так би мовити, перші витоки української державності?

- (Здобувачі відповідають, опираючись на переглянуту відеоінформацію та власний досвід).

- Скільки часу проіснувало Галицько-Волинське князівство? За часів якого правителя держава була наймогутнішою?

- Коли Київська Русь сягнула найбільшого свого розквіту?

- Що ви знаєте про козаків та Запорізьку Січ?

- Які ще історичні моменти становлення української державності Ви можете назвати?

(Здобувачі дають відповіді щодо історичних фактів та хронології подій становлення української державності)

Станція 4- та – «Криваве сьогодення»

Модератор: Доволі сумну назву я обрала для цього етапу нашого засідання. Як Ви думаєте чому?! Та тому що ця гірка назва з математичною точністю віддзеркалює події новітньої історії України.

- Які із них ви можете назвати?

- (Відповідаючи на запитання, здобувачі освіти називають «Майдан», «Революцію Гідності» , «АТО»…)

- Що ви знаєте про Небесну Сотню? У чому полягає героїзм кожного із них?

- (У відповідях здобувачі повинні розкрити важливість феномену Майдану. Адже це - промовисте свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети… Майдан став символом небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.)

- А з позиції духовно-морального виховання, що виконав і чого дотримався кожен учасник Небесної Сотні?

- (Кожен учасник Небесної Сотні проявив свою жертовну любов заради свого народу, його світлого майбутнього).

Модератор: Саме так. І цим самим збулися слова, сказані в Писанні: Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою покладе за друзів своїх… (Івана 15:13)

- Де, на Вашу думку, народжується і виховується така любов, віра, патріоотизм?

(Духовно-моральне виховання особистості починається із сім’ї).

Станція 5- та – «Сім’я – маленький соціум»

Ось так плавно ми підійшли до наступної нашої зупинки під назвою «Сім’я – маленький соціум». Попередньо скажу, що з метою виявлення думки здобувачів освіти Вищого професійного училища № 24 м. Заставна Чернівецької області щодо ролі сім’ї у вихованні особистості, формування її моральних якостей, проводилось анкетування. Так, на думку більшості респондентів, моральні цінності – це позитивні риси характеру, які виховуються у сім’ї, такі як «доброта», «любов», «патріотизм» «чесність», «відповідальність». Зокрема, з’ясувалось, що найвпливовішими факторами формування особистості для 50% опитуваних є сім’я, для 30% - середовище спілкування та для 20 % - навчальний заклад, що здебільшого співзвучно із думкою більшості науковців.

- Тому, скажіть, будь ласка, які на вашу думку важливі фактори для подальшого становлення і соціалізації особистості як громадянина виховуються в сім'ї ?

- (Любов, повага, доброта, взаєморозуміння, віра в Бога, віра у себе як в особистість, духовний світогляд… )

- Я б хотіла закцентувати Вашу увагу саме на вірі: як вмінні покладатися на вищу духовну силу. Оскільки, ми християни, то назвемо це почуття – вірою в Бога, вмінні довіряти його промислу і в усьому покладатись на Нього.

Станція 6- та – «Безцінними сторінками Біблії»

- Модератор: Тож, переходимо до нашої умовної 6-ї станції під назвою «Безцінними сторінками Біблії». Чи відомі Вам приклади із Біблії?

У всякому разі пропоную вам об’єднатись у дві групи, щоб виконати наступне завдання. Кожна група отримує невеликий текст, у якому висвітлено короткий зміст біблійних історій (у групі №1 - «Сміливий Гедеон», у групі №2 – «Давид і Голіаф»). Учасники за встановлений час (2-3 хвилини) ознайомлюються із змістом, після чого бажаючі представники групи №1 розповідають сюжет групі №2 і навпаки.

Завдання для групи №1

Сміливий Гедеон (короткий зміст)

Ізраїльтяни стали грішним народом, бо почали поклонятися ідолам і з часом їх оточили звідусіль численні війська мідійців. Тоді ізраїльтяни зрозуміли, що настав час просити Бога про допомогу.

Одному юнаку на ім’я Гедеон з’явився ангел, який сповістив, що саме Гедеона обрав Бог, щоб врятувати ізраїльтян від мідійців. Однак, юнак засумнівався в його словах і попросив Господа про знаки на підтвердження цього. Так, першого дня, винесена зумисне овеча вовна стала мокрою, а все довкола – сухим, наступного дня – навпаки.

Тож, побачивши знаки, про які просив, Гедеон більше не сумнівався і наказав ізраїльтянам виходити із печер і формувати військо. Однак, Господь велів відібрати тільки триста воїнів, бо перемога ізраїльтян буде не у кількості, а у тому, що Господь буде з ними.

Гедеон розділив своє військо на три групи, у якій кожен воїн мав запалений смолоскип, великий глечик, щоб приховати у темряві полум’я вогню, та сурму.

Коли настала ніч, ізраїльські воїни оточили мідійців з усіх сторін, засурмили у труби і почали наступати із словами «За Бога і за Гедеона!». Була цілковита темрява, тому мідійці подумали, що наступає багатотисячне військо, перелякались і втекли. А ізраїльський народ натомість вранці святкував перемогу і дякував Богові…

Завдання для групи №2

Давид і Голіаф (короткий зміст)

Передісторія

За часів пророка Самуїла ізраїльський народ, бачачи, що в інших народів є цар, теж захотів мати правителя. Так, за велінням Божим пророк Самуїл сповістив ізраїльтян, що їхнім царем стане Саул.

Спочатку Саул в усьому слухався порад Самуїла, які пророк давав цареві за велінням Божим. Але з часом Саул перестав їх дотримуватися, і одного разу почув від засмученого Самуїла «Через те, що ти перестав слухатися Бога, він вибере іншого царя». Почувши це, Саул розлютився і відірвав шматок одягу пророка. Тоді Самуїл сказав йому: «Сьогодні Господь відірвав від тебе царство»…

За велінням Божим Самуїл прийшов у дім Єссеєвий, де з-поміж синів наймолодшого Давида помазав єлеєм на царя (за Старозавітньою традицією)…

Через деякий час ізраїльтяни почали воювати із філісти́млянами. У філісти́млянському війську був воїн-велетень, на ім’я Голіаф. Кожного дня Голіаф виходив до ізраїльтян і насміхався над ними. Він кричав: «Виберіть чоловіка, який буде битися зі мною. Якщо він переможе, то ми станемо вашими слугами. Але якщо переможу я, то ви станете нашими слугами».

Якось до ізраїльського табору прийшов пастушок Давид. Він приніс їжу своїм братам, які воювали проти філісти́млян. Давид почув слова Голіафа і сказав: «Я буду битися з ним!» Дізнавшись про це, Саул промовив: «Ти ще молодий». Давид відповів: «Господь мені допоможе».

Саул запропонував Давиду своє військове вбрання і зброю, але той відмовився, сказавши: «Я не можу в цьому ходити». Отже, Давид взяв пращу, пішов до потоку, вибрав п’ять гладеньких камінців і поклав їх до своєї сумки. Тоді він побіг до Голіафа. Велетень закричав: «Підійди-но сюди, малий! Я віддам твоє тіло небесним птахам і диким тваринам». Однак Давид не злякався. Він вигукнув у відповідь: «Ти йдеш на мене з мечем і списом, а я іду на тебе в ім’я Господнє. Ти воюєш не проти нас, а проти Бога. Всі побачать, що Бог сильніший за меч і спис!»

Давид поклав камінь у пращу і щосили розмахнувся нею. Камінь вилетів, і Бог скерував його прямо в чоло Голіафу. Велетень упав мертвий на землю. Побачивши це, філісти́мляни кинулися втікати…

- Модератор: Спасибі представникам груп за змістовно висвітлені історії. Скажіть, будь ласка, які риси характеру, на Вашу думку, притаманні обом воїнам? (Сміливість, непохитна віра в Бога, віра в перемогу)

- Чому віра є таким важливим феноменом перемоги? (Бо ми непереможні, поки незламні духом…)

- Історична довідка: У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Запорозькі козаки були православними, споруджували храми, а в найважчі часи вірили у захист Покрову Божої Матері. Головна січова церква завжди була на честь Покрови, а її ікона була у кожному курені. Перед кожним походом військо ставало навколішки на молитву до Пресвятої Богородиці – «Під Твою милість прибігаємо». Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. Тому, Божу Матір вважають Покровительницею козаків. )

- Станція 7-ма – «Незламні духом» або «Герої нашого часу»

Модератор: Як бачимо, історична довідка підтверджує, що український народ, зокрема, українські воїни завжди були непохитними у вірі, такими залишаються і сьогодні. І ми переходимо до нашої останньої 7-ї станції під назвою «Незламні духом» або «Герої нашого часу». Саме так хочеться називати тих, хто щодня живе за гаслом «Хто як не ми?», ризикує власним життям задля нашого мирного добробуту тут. Кожен з них є для нас прикладом справжнього громадянина-патріота, своєрідним уособленням хоробрих Гедеона і Давида нашого часу. Тому віддаючи належне, пропоную переглянути відео «Воїни світла- воїни АТО». (https://www.youtube.com/watch?v=wRm35sZdbzc)

Модератор: Підсумовуючи обговорене сьогодні, хотілося б ще раз виокремити ті безперечні орієнтири національно-патріотичного виховання, такі як повага до державних символів Герба, Прапора, Національного Гімну, Основного Закону – Конституції; утвердженні національної самосвідомості, що полягає у глибокому осмисленні духовно-моральних та культурно-історичних цінностей: незгасаючої любові, глибокому патріотизмі, чіткій громадянській позиції та, безсумнівно, непохитній вірі. Адже ми непереможні, тільки поки незламні духом…

Тож, зуміймо у кожній найменшій справі присвятити себе народові, так як «герої нашого часу» - «воїни світла», та всі ті, хто щодня бореться за людські життя…

(Під час заключних слів модератора на полотнищі екрана висвітлюється відео «Державні та народні символи України», коли починаються Державний Гімн ( на 1-2 хв) – всі встають та захід урочисто завершується. https://www.youtube.com/watch?v=uQGQ8ALsrP8&t=105s )